День Збройних Сил України

Казка про відважних захисників

Давним-давно чи геть нещодавно (а може, й нині?) жили собі посеред квітучих садів та родючих ланів добрі та працьовиті люди. Будували гарні хатки і тримали в них лад, доглядали худобу, майстрували, ростили діточок, співали їм ніжні колискові та розповідали чарівні казочки, раділи життю і кожному дню.

• Знайдіть на картині хатки, свійських тваринок, щасливих діточок.

Пісні, що зберігають пам’ять

Аж ось одного дня не знати звідки прийшов у ті краї старий музика-кобзар, сів на площі й ударив по струнах. Полинула музика журлива, і заспівав старий про давні часи, про які люди давно забули. Про те, як приходили на ці землі зайди-чужинці й забирали собі найкращих коней та корів, найсмачніші паляниці, найгарніший одяг, про те, як забороняли людям співати свої пісні та свої казки розповідати дітям. Про те, як зажурилися-засумували веселі й мирні люди, як розгубилися і не знали, що робити...

Аж тут інша музика залунала — гучна, рішуча. Заспівав кобзар про відважних людей, які стали на захист рідної землі та відвели від неї лихо.

Як закінчив музика свій спів, люди подякували йому і запросили погостювати кілька днів, перепочити. Щодня просили вони старого кобзаря співати їм про те, що пережила їхня земля з давніх-давен і донині. І слухали вони щодня різне: і про славну пору, коли мав цей край величних та мудрих правителів і мудрість усього народу зростала, і про інші часи, коли ворогували люди між собою, сварилися й заздрили одне одному, і про підступних засланців, які своїми хитрощами обплітали простодушних людей і обманювали їх.

• Знайдіть на картині кобзаря та тих, хто його слухає.

Усі на захист рідної землі!

Раптом повіяв із півночі холодний вітер. Почувся здалеку тривожний тупіт, запахло димом пожеж, закружляли в небесах чорні круки. І на серці в кожного стало незатишно, тривожно. Скоро прилетіла звістка, що насувається на рідний край жорстоке вороже військо, яке грабує та нищить усе на своєму шляху.

Зібралися люди на раду: що робити їм, як бути? Може, дременути світ за очі, подалі від лиха? Чи сховатися? А може, попросити чужинців про милість? Радилися довго. Аж тут почувся тихий передзвін струн кобзи, і затихли розмови. А тоді один по одному різні люди — чоловіки і жінки, сивочолі й геть юні — піднялися на захист своєї землі.

Непросто було їм, та вони й не думали про те, щоб відступити. Ковалі викували зброю, жінки вишили сорочки-обереги, віряни звернулися до Матері Божої з молитвою про захист, а діти побажали своїм рідним повернутися з перемогою.

• Знайдіть на картині коваля, зброю, ворогів, захисників, вишивальниць, церкву і тих, хто молиться, ікону Божої Матері.

І досі триває бій. Досі земля потребує захисту. І сьогодні маємо словом та діями чинити опір тим, хто прагне забрати наше, рідне.

• Розкажіть, як захисники повернулися додому з перемогою, як їх зустріли, як раділи діти, як склав про них гарну веселу пісню кобзар.

День Святого Миколая